Школа свідомого громадянина, день перший: Про ВУМ, громадський контроль та успішні проекти
Опубликовано: 04.09.2018
16-17 травня у Полтаву приїхав Відкритий Університет Майдану зі Школою свідомого громадянина. Для мене та інших організаторів день розпочався о 8:00. З останніх приготувань. Хоча ми не вперше організовуємо такі події, все одно був певний мандраж: раптом щось піде не так?
Хто такий свідомий громадянин? (Фото - Анна Ютченко)
На щастя, у перший день все пройшло чудово.
На нас чекали лекції від Олександра Солонтая (лідер політичної партії «Сила людей» та експерт Інституту політичної освіти) та Наталі Склярської (власниця PR-агенства GEM та викладачка івент-маркетингу у Школі Рекламних Технологій). Спочатку нам розповіли, що таке Відкритий Університет Майдану , як він виник і ― для чого.
Олена Хіль (Фото - Аліна Костиря)
Про ВУМ говорили Остап Стасів та Олена Хіль . Вони стояли на витоках цієї структури, тому розповісти про Університет можуть усе. Його створювали в першу чергу для того, щоб спілкуючись та ділячись досвідом, навчати кожну людину, що є на Майдані або бодай проходить повз, як бути свідомим громадянином. І навіщо ним бути. У Олени Хіль було чому повчитися як у лектора: вона спілкувалася з аудиторією на рівних, і з нею хотілося розмовляти, ділитися своєю думкою.
Остап Стасів (Фото - Аліна Костиря)
― Спочатку ми називали це «Вільний Університет Майдану», ― каже Остап Стасів. ― Вільний чому? Тому що ми показували ― кордони, межі знаходяться лише у голові. Позбавившись від них, можна стати вільним. Ми вчили, як бути вільними.
Утім, «відкритий» ― теж підходяща назва. Відкритий ― також значить «без кордонів».
Олександр Солонтай (Фото - Аліна Костиря)
Після презентації ВУМу слово взяв Олександр Солонтай . Я не помилюся, якщо скажу, що частина людей прийшли подивитися і послухати саме його. Безумовно, як політичний експерт, пан Олександр вже зробив собі бренд. Лідер «Сили людей» вже приїздив до Полтави кілька разів. Як і минулого разу, Солонтай розповідав про підстави та методи громадського контролю. Справедливо зазначу, що цього разу розповідь була більш конкретною, ширшою і цікавою навіть для тих, хто вже чув і знає про громконтроль.
Під час розповіді Олександра Солонтая (Фото - Аліна Костиря)
Із запитань із залу стало зрозуміло, що далеко не всі активісти Полтави знають про свої права. Наприклад, про те, що усі проекти рішень, за які збирається голосувати рада, повинні бути оприлюднені в інтернеті заздалегідь. Не для громадського обговорення, а для елементарного ознайомлення з документом. Або про те, що прийняті документи є діючими, лише якщо вони оприлюднені в інтернеті (правда, це стосується документів лише починаючи з квітня 2014 року). Тобто, якщо якесь рішення не висить на сайті міськради, наприклад, то його просто не існує. Або воно приховується. Або просто адміністратор сайту не знає про закон (стаття 10) і з незнання його не виконує.
Солонтай показав і хороші практики того, як влада забезпечує свою відкритість. Наприклад, у Сумській облраді сортують розпорядження за темами, а в ОДА ― виставляють графік засідань навіть районних рад та заходів районних адміністрацій.
У Полтаві ж, наприклад, не було повідомлено навіть про останні події у місті та області. Пана Олександра здивувало те, що про Школу свідомого громадянина не написано на сайті Полтавської облради чи ОДА, хоча вона проводилася і в приміщенні облради.
― Ми тут взагалі законно? ― пожартував Солонтай. Втім, закон не зобов’язує повідомляти на сайтах держструктур про заходи, які відбуваються у місті.
Слухачі Школи Свідомого Громадянина (Фото - Аліна Костиря)
У Кіровоградській обласній раді роблять пряму трансляцію з зали засідань і ― увага ― відеоархів: для тих, хто пропустив, для тих, кому потрібне відеопідтвердження дій депутатів під час засідання.
― Зразковою у створенні архіву відео є Луцька міська рада, ― додав пан Олександр.
У Львівській обласній раді депутатів зобов’язали публікувати на сайті усі свої депутатські звернення. Загалом закон цього не вимагає, але у Львові так захотіли і змусили. Отож, у Полтаві жоден з нас не може бути певен, чи хтось із наших депутатів написав якесь депутатське звернення (яке не можна ігнорувати і обов’язково треба виконувати), а у Львові про це відомо кожному.
Наталя Склярська (Фото - Анна Ютченко)
Після обідньої перерви настав час познайомитися з Наталею Склярською . Вона розповіла нам, як можна зробити своє місто привабливим для туристів, а разом з тим ― і для його мешканців.
У вас бувало відчуття, що життя у Полтаві втомлює? Я змінила багато міст, містечок та сіл, жила у багатьох областях у різний час, але Полтава, мабуть, одне з найзручніших для життя. І тим не менш, часом виникає бажання кудись гайнути, змінити оточення, інтер’єри, людей. Найчастіше це недоступно, і тоді доводиться змінюватися самому.
А це завжди тяжко.
Наталя Склярська показала, що не обов’язково кудись їхати, щоб відчути зміни, щоб надихнутися змінами, щоб внести зміни. Можна вв’язатися у створення цікавого, неординарного і привабливого проекту ― фестивалю (як традиційні щорічні тараканячі перегони у Австралії ), конкурсу, ресторану (як громадський ресторан « Urban Space 100 ». Підозрюю, що список ідей, включаючи найнеймовірніші, може стати нескінченним.
Вочевидь, у Полтаві просто нема людей, які здатні робити це масштабно, вкладаючи власні гроші. І нема політичної волі сприяти це робити. Крім поодиноких активістів і неголосних організацій цим не займається ніхто.
Анна Валєнса (Фото - Анна Ютченко)
І нарешті, останнім лектором у суботу 16 травня стала Анна Валєнса . Ця жінка ― автор особливої концепції психологічного віку громади. Вона поділяє громадськість, суспільство, на чотири узагальнені групи, кожна з яких відповідає певному психологічному віку: дитини (ті, що прагнуть задовольнити базові потреби і приймають продиктовані їм правила), підлітка (ті, що прагнуть досліджувати, є реформаторами і мрійниками), дорослого (ті, що здатні на конкретні кроки і сприймають світ як поле конкуренції) і зрілої людини (ті, що сприяють і підказують, отримують повагу і діляться досвідом).
Анна Валєнса поділила присутніх на 3 групи, кожна з яких повинна була розповісти про одну з трьох «аудиторій»: «дітей», «підлітків» або «дорослих».
У неділю ж нас очікує результат цього експерименту, зустріч з Валерієм Пекарем та практичні заняття з експертами Відкритого Університету Майдану. Приєднатися до Школи можна усім охочим. Для детальної інформації заходьте у спільноти у соцмережах тут і тут .